НЕ 2.1 Таксація лісостанів і промислова сортиментація лісу на кореню - Міністерство освіти І науки україни чернівецький...

^ НЕ 2.1 Таксація лісостанів і промислова сортиментація лісу на кореню
Розподіл лісових земель за адміністративно-господарчими і організаційними ознаками. Розчленування покритих лісом земель на лісостан. Визначення площі поперечних перетинів, середнього діаметру і середньої висоти деревостану. Визначення повноти, класу бонітетів і зімкнутості лісостанів.

^ НЕ 2.2 Таксація деревостанів.

Особливості таксації складних лісостанів. Методи визначення запасів деревостанів. Масові таблиці об’єму деревних стовбурів та методи їх використання. Поділ лісостанів за розрядами такс. Методи промислової сортиментації запасів деревини.

НЕ 2.3.Принципи класифікації заготовленої лісопродукції.

Таксація круглих сортиментів. Лісоматеріали із хвойних дерев, які обчислюються в щільних кубометрах. Круглий ліс, що обчислюється в складометрах. Додаткова група лісопродукції. Зміст, методика складання та порядок користування товарними таблицями.

НЕ 2.4 Визначення об’єму зрубаних дерев стовбурів.

Фізичні методи. Ксилометричний метод. Гідростатичний ваговий спосіб. Об’ємна вага деревини та її визначення. Визначення об’єму деревних стовбурів за стереометричними формулами. Інвентаризація лісосічного фонду наземними і авіаційними методами

НЕ 2.5 Закономірності будови деревостанів.

Місце середнього дерева та його визначення. Природні ступені товщини. Огіва. Розподіл дерев у деревостані за природними ступенями товщини
^ НЕ 2.6 Методи таксації віку,приросту дерев і деревостанів
Визначення віку дерев. Класифікація приростів. Способи визначення абсолютного приросту дерев за таксаційними ознаками. Методи аналізу ходу росту дерев і деревостанів

НЕ 2.7 Особливості перелікової таксації деревостанів.

Поняття про перелік дерев та його різновиди. Правила та вимоги щодо обміру діаметрів дерев. Порядок і техніка переліку дерев у деревостанах.

Особливості проведення переліку та обміру дерев при таксації деревостанів для різних цілей Поняття про пробні площі та їх різновиди. Специфіка часткового переліку дерев на пробах. Специфіка вибіркового переліку
^ НЕ 2.8 Ландшафтна таксація лісів
Типізація насаджень лісопарків, їх типи умов місцевиростання. Ландшафтні типи паркових лісів. Основи виділення постійних господарських дільниць в лісопарках. Оцінка якості лісопарків. Формування лісових ландшафтів для відпочинку і рекреації

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Анучин Н.П. Лесная таксация. – М.: Лесная промышленность, 1971. – 512 с.

  2. Захаров В.К. Лесная таксация. – М.: Лесн. пром., 1967. – 408 с.

  3. Свириденко В.Є., Швиденко А.Й. Лісівництво. – К.: Сільгоспосвіта, 1995. – 364 с.

  4. Фурдичко О.І., Бондаренко В.Д. Першопостаті українського лісівництва.- Львів: ВАТ “БІБЛЬОС”, 2000. – 372 с.

  5. Цурик Є. І. Перелікова таксаці лісу. – Львів: УкрДЛТУ, 2000. – 260 с.

  6. Швиденко А.Й. Лісова таксація. – Чернівці: Рута, 2001.- 100 с.

  7. Швиденко А.Й., Данілова О.М. – Дерева і чагарники України: Голонасінні. – Чернівці: Рута, 1999. – 46 с.

  8. Швиденко А.Й., Данілова О.М. – Дерева і чагарники України: Покритонасінні. – Чернівці: Рута, 1999. – 46 с.

  9. Швиденко А.Й., Данілова О.М. Лісова дендрологія. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 331 с.

  10. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001.

11. Швиденко А.Й. Лісівництво. – Чернівці: Рута, 2004. – 302 с.

12. Бойко І.Д. Лісова таксація: Методичні вказівки до практичних занять. – Чернівці: Рута, 2004. – 35 с.

  1. Швиденко А.Й. Сучасна лісівничо-екологічна типологія// Науковий вісник НАУ, Т.25. – К.: 2000.- С.183-143.



^ ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ ГАЛУЗІ


Дисципліна «РЕСУРСНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

для спеціальності 6.050201 - "Менеджмент організація"

Кількість годин (кредитів): 243 (7)

Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу – сформувати у студентів теоретико-методологічні основи знань управління природними ресурсами та вміння на практиці вибирати оптимальну стратегію природокористування.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

розкрити теоретичні і прикладні аспекти ресурсного менеджменту; розкрити сутність природних ресурсів як об’єкту управління, принципів та форм управління раціональним природокористування; оволодіти методами управління природними ресурсами; усвідомити основні напрями та стратегії природокористування в Україні з врахування державної стратегії переходу до сталого розвитку; ознайомити з організаційною структурою управління природними ресурсами різних таксономічних рівнів (земельних, водних, мінеральних, лісових, фауністичних та охорони атмосферного повітря) встановити функціональні обов‘язки державних установ та організацій у сфері користування та використання природними ресурсами; розкрити основні особливості екологічної політики підприємства за умов збалансованого природокористування; розуміти необхідність екологічної паспортизації, обліку, страхування, моніторингу, аудиту, експертизи та екологічного менеджменту; оволодіти практичними прийомами застосування економічних механізмів, статистичної звітності у сфері природокористування.

^ 1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

знання предмету, мети та завдань курсу; визначення основних понять та термінів з ресурсного менеджменту; розуміння та вміння застосовувати основні методи в управлінні природними ресурсами; знання організаційної структури та основних функціональних обов’язків державних установ та організацій у сфері природокористування; вміння застосовувати економічні та статистично-звітні механізми у сфері використання та користування природними ресурсами.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Теоретичні основи ресурсного менеджменту.

НЕ 1.1 Природні ресурси як об’єкт управління в природокористуванні.

Зміст та поняття ресурсного менеджменту. Об’єкт ресурсного менеджменту (природні ресурси). Сутність поняття природокористування. Основні принципи природокористування. Стратегії та механізми у природокористуванні.

НЕ 1.2 Методи управління природними ресурсами.

Загальні методи в управлінні природними ресурсами. Обов’язкові методи в управлінні природними ресурсами. Спеціальні методи в управлінні природними ресурсами.

НЕ 1.3 Органи спеціального державного управління у галузі використання та охорони природних ресурсів.

Правові засади управління у галузі використання та охорони природних ресурсів. Зміст та завдання управління в у галузі використання та охорони природних ресурсів. Орган надвідомчого управління. Орган державного контролю у сфері використання та охорони природних ресурсів. Органи спеціального поресурсного управління. Органи спеціалізованого функціонального управління. Органи спеціалізованого галузевого управління.

^ ЗМ 2. Управління у галузі використання та охорони природних ресурсів.

НЕ 2.1 Земельні відносини та система управління земельними ресурсами.

Розвиток земельних відносин, особливості управління земельними ресурсами та землекористування. Структура земельного фонду України. Право власності та право користування землею в Україні. Державний земельний кадастр та планування землекористування.

НЕ 2.2 Лісові відносини та система управління лісовими ресурсами.

Лісовий фонд та особливості лісового господарства України. Право власності, користування та використання лісових ресурсів. Лісовпорядкування та державний лісовий кадастр.

НЕ 2.3 Водні відносини та система управління водними ресурсами.

Водні ресурси України та основні напрями їх використання. Право водокористування. Державний водний кадастр.

НЕ 2.4 Гірничі відносини та система управління мінеральними ресурсами.

Розвиток гірничих відносин та особливості формування державного фонду надр. Форми надання надр у користування. Право користування надрами. Державний облік та контроль за надрами.

НЕ 2.5 Організація управління фауністичними ресурсами в Україні.

Фауністичні ресурси України, як об’єкт управління. Форми та види користування тваринного світу. Право власності та користування об’єктами тваринного світу. Державний облік та кадастр тваринного світу.

НЕ 2.6 Організація управління охороною атмосферного повітря.

Особливості атмосферного повітря як об’єкту управління. Організаційно-економічні заходи охорони атмосферного повітря. Контроль та моніторинг за охороною та використанням атмосферного повітря.

^ ЗМ 3. Еколого-економічні механізми в ресурсному менеджменті.

НЕ 3.1 Стандартизація в системі управління навколишнього середовища.

Стандартизації та природокористування. Види міжнародних стандартів, значення та зміст стандартів серії ISO 9000 та 14 000. Міжнародні і Європейські стандарти з якості і охорони навколишнього середовища. Екологічна стандартизація в природокористуванні. Система стандартів з якості та управління навколишнього середовища.

НЕ 3.2 Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище.

Зміст та завдання нормування. Класифікація та види нормування. Нормування якості природних сфер.

НЕ 3.3 Еколого-економічні механізми та ресурсні платежі.

Зміст та форми еколого-економічних інструментів. Економічна оцінка природних ресурсів. Ресурсні платежі.

ЗМ 4. Організаційні механізми в ресурсному менеджменті та особливості впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві.

Н.Е. 4.1 Система екологічного менеджмент на підприємстві.

Правове регулювання екологічного менеджменту в Україні. Організаційні підходи до впровадження системи екологічного менеджменту зміст. Основні принципи удосконалення екологічної діяльності на підприємствах (в рамках системи екологічного менеджменту). Якісна оцінки ефективності системи екологічного менеджменту підприємства.

Н.Е. 4.2 Екологічний аудит та страхування в системі екологічного менеджменту.

Правове регулювання екологічного аудиту та страхування на підприємствах. Організаційні підходи до проведення екологічного аудиту та страхування. Структура та зміст екологічного аудиту.

Н.Е. 4.3 Статистична звітність у галузі охорони та використання природних ресурсів.

Документоведення природокористування на підприємстві. Види статистичної звітності. Форми статистичної звітності у природокористуванні.


ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Білявський Г.О., Бутченко А.І. Навроцький В.М. Основи екології: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.

  2. Винокурова Н.Ф., Трушин В.В. Глобальная экология. – М.: Просвещение, 1998. – 270 с.

  3. Злобін Ю.А. Кочубей Н.В. Загальна екологія. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 416 с.

  4. Комар И.В. Рациональное использование природных ресурсов и ресурсные циклы. – М.: Наука, 1975. - 205с.

  5. Крегул Ю. І. Правові основи державного управління економікою України: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 431 с.

  6. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 348 с.

  7. Постанова Верховної Ради України від 01 лютого 1998 року № 38-39 «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Про концепцію (основи державної політики) національної безпеки України».

  8. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. – М.: Мисль, 1990. – 637 с.

  9. Соціально–економічна географія України: Навчальний посібник /За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: - 1994.

  10. Хенс Л. Устойчивое развитие как веха экономики природопользования // Экономика природопользования / Л.Хенс, Л.Г. Мельник, Э. Бун, Й. Кен, Й. Сейак и др.; Под ред. Л.Хенса, Л. Мельника, Э. Буна. – К.: Наукова думка, 1998. – С. 125-140.



^ ДИСЦИПЛІНА ОСНОВИ ТУРИЗМОЗНАВСТВА

для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 270 (7,5)

Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу - Мета викладання дисципліни “Основи туризмознавства” полягає у розкритті основних понять та проблем пов’язаних з характером та тенденціями розвитку туризму, туристичних потоків у загальносвітових масштабах та на регіональному рівні, у поданні основних характеристик туристичного комплексу, туристичних переміщень, діяльності та туристичного ринку. Прослідкувати зміни у розвитку туристичної індустрії впродовж ХХ ст.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: У результаті вивчення дисципліни „Основи туризмознавства” студент повинен знати структуру та зміст навчальної дисципліни, основні поняття і проблеми туризмознавства, принципи розміщення готельного та ресторанного господарства, вплив основних чинників на розвиток туризму;

вміти аналізувати основні чинники розвитку туризму, характеризувати основні види та форми туризму, формулювати основні терміни та поняття курсу, працювати з статистичними даними ВТО.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Теоретичні засади та основні поняття туризмознавства

НЕ.1.1. Поняття турист та туристична подорож.

Туристична подорож. Ознаки туристичної подорожі. Характеристика основних елементів туристичної подорожі.

НЕ.1.2. Історія туризму.

Історичні аспекти розвитку світового туризм Періодизація туристичної та екскурсійної справи. Давні світові подорожі. Період великих географічних відкриттів. Розвиток світового туризму в ХІХ-ХХ ст.

НЕ.1.3. Чинники розвитку туризму.

Демографічний чинник.Чинник доходів населення. Ментальний чинник.Чинник вільного часу.

ЗМ 2. Туристична індустрія

НЕ.2.1. Туристичні оператори.

Основний зміст діяльності туроператора. Основні функції та завдання туроператора.

Класифікація тур-операторів.

НЕ.2.2.

Основний зміст діяльності туроператора. Основні функції та завдання туроператора. Класифікація тур-операторів.

НЕ. 2.3. Туристичні агенства.

Загальна характеристика турагенства.. Основні завдання турагента. Торгові фірми. Процес взаємодії між туроператорами та турагентами. Основні відмінності між туроператорами та турагентами.

Н.Е. 2.7. Самостійна робота студентів.

Морські та річкові туристичні подорожі та екскурсії. Міжнародні туристичні авіаперевезення.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Александрова А.Ю. Международный туризм . – М.: Аспект Пресс,2001. – 207с.

  2. В.В.Безуглий, С.В.Козинець Регіональна економічна та соціальна географія світу; Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія»,2003.

  3. Гостиничный и туристический бізнес. Под ред.. Чудновского А.Д. – М.:
    «Тандем»,Узд. ЭКМОС, 2000. - 400с.

  4. Кифяк В.Ф. Організація туризму : Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2008. – 344с.

  5. Колотуха О.В. Спортивні рекреаційно-туристичні ресурси України. – К.: Федерація спортивного туризму України,2006. – 208 с.

  6. Король О.Д., Крачило М.П. Менеджмент туризму: Навчальний посібник.  Чернівці: Рута , 2008.  240 с.

  7. Кудинов Б.Ф. Из истории развития туризма. - М., 1986.

  8. Кузишин А.В. Історія туризму: Навчальний посібник.  Тернопіль: редакційно-видавничий відділ Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, 2007.  196с.

  9. Л.І. Нечаюк, Н.О. Нечаюк Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 348 с.

  10. Мазур Ф.Ф, Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії; Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури,2005. – 96с.

  11. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

  12. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 661с.

  13. Окладникова е.а. Международный туризм. Географія туристических ресурсов мира. – М. – СПб.,2002. – 384с.


ДИСЦИПЛІНА „Основи екскурсознавства”

для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)

Форма контролю: екзамен

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу -Метою викладання даного курсу є формування у студентів знань, умінь і навичок в галузі екскурсійної діяльності. Робоча програма призначена для реалізації державних вимог щодо мінімуму змісту й рівню підготовки бакалаврів за напрямом «Менеджмент організацій» і є єдиною для всіх форм навчання.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

Програма навчальної дисципліни «Основи екскурсознавства» передбачає викладання основ екскурсійної діяльності та методики, що дозволить студентові одержати знання, необхідні фахівцеві туристсько-екскурсійного профілю.

^ 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

Студенти, що завершили вивчення курсу «Основи екскурсознавства» повинні:

знати поняття, сутність і особливості екскурсії; роль і сутність показу; завдання розповіді на екскурсії; порядок підготовки екскурсії; роль логіки в підвищенні ефективності екскурсій; роль психології в екскурсійному процесі; компоненти педагогічної діяльності екскурсовода; особливості й вимоги екскурсійного методу; джерела інформації; географічну й історико-культурологічну характеристику регіону; композицію екскурсії;

вміти використовувати методи і техніку показу та розповіді на екскурсії; закордонний досвід в екскурсійній діяльності; елементи психології в екскурсії; джерела інформації.


ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Сутність і класифікація екскурсій.

НЕ 1. Поняття екскурсія.

Ретроспективний аналіз поняття екскурсія. Цілі та завдання екскурсій. Ознаки екскурсій.

Місце екскурсії в туризмі.

НЕ 2. Функції екскурсій та вимоги, що висуваються до них.

Функція наукової пропаганди та інформації. Функція організації культурного дозвілля. Функція розширення кругозору та формування інтересів. Вимоги що висуваються до екскурсій.

^ НЕ 3. Класифікація екскурсій.

Класифікація екскурсій за змістом. Класифікація екскурсій за місцем проведення. Класифікація екскурсій за способом пересування та складом учасників. Класифікація екскурсій за формою проведення.

ЗМ 2. екскурсійНЕ ПІЗНАННЯ.

НЕ 1. Сутність екскурсійного пізнання.

Тематичний зміст екскурсій. Екскурсійний метод пізнання. Взаємодія показу та розповіді на екскурсії.

НЕ 2. Показ в екскурсійному пізнанні.

Місце показу в екскурсії. Засоби показу. Види показу. Особливості показу в екскурсії.

Методичні прийоми показу.

НЕ 3. Розповідь в екскурсійному пізнанні.

Місце розповіді на екскурсії. Завдання розповіді на екскурсії. Особливості розповіді на екскурсії. Методичні прийоми розповіді.

ЗМ 3. Технологія РОЗРОБКИ ЕКСКУРСІЇ.

НЕ 1. Екскурсійні об’єкти та прокладання маршруту.

Екскурсійні об’єкти та їхня класифікація. Оцінка та відбір екскурсійних об’єктів. Екскурсійний маршрут і його види. Розробка екскурсійного маршруту.

^ НЕ 2. Розробка тексту екскурсії.

Відбір літературних джерел та укладання бібліографії. Підготовка контрольного тексту.

Підготовка індивідуального тексту. Техніка використання індивідуального тексту.

^ НЕ 3. Методична розробка екскурсії.

Підготовка портфеля екскурсовода. Визначення методичних прийомів проведення екскурсії.

Визначення техніки проведення екскурсії. Укладання методичної розробки.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Емельянов Б. В. Экскурсоведение: Учебник. – М.: Советский спорт, 2002. – 216 с.

  2. Долженко Г.П. Экскурсионное дело: Учебное пособие. – М.: ИКЦ «Март», 2005. – 272 с.

Додаткова література

  1. Гецевич Н.А. Основы экскурсоведения. – Минск, 1988.

  2. Городская литературная экскурсия. – М.: ЦРИБ Турист, 1973.

  3. Дьякова Р.А., Емельянов Б.В., Пасечный П.С. Основы экскурсоведения. – М., 1985.

  4. Дубинская Л.С. Основы информационно – экскурсионной работы гида – переводчика. Вопросы методики информационно – экскурсионной работы гида – переводчика: Учеб. Пос. – М., 1973.

  5. Емельянов Б.В. В помощь экскурсоводу. – М.: Профиздат, 1976.

  6. Емельянов Б.В. Методика подготовки и проведения экскурсий. – М., 1980.

  7. Емельянов Б.В.Основы экскурсоведения. – М., 1985.

  8. Емельянов Б.В. Организация экскурсионной работы: Методика, опыт. – М.,1984.


^ ДИСЦИПЛІНА „ОРГАНІЗАЦІЯ ОЗДОРОВЧО-СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ”

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 81 (2,5)

Форма контролю: іспит


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу – засвоїти і оволодіти глибокими теоретичними знаннями і практичними навичками з теорії й методики організації спортивного туризму залежно від потреб споживачів туристичних послуг.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

- оволодіти методикою організації різних видів туристичної діяльності залежно від потреб туристів, їх вікових, статевих та соціальних особливостей;

- сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації оздоровчо-спортивного туризму в різних сферах туристичної діяльності;

- пізнати основи організації оздоровчо-спортивних турів з урахуванням психологічних і соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг.

^ 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знання основних законів та закономірностей розвитку спортивного туризму в світі;

- розуміння причинно-наслідкових зв’язків організації спортивного туризму;

- уміння творчо осмислювати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції організації спортивного туризму та їх практично реалізовувати в практиці організації туристського бізнесу.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Теоретичні аспекти організації спортивного туризму.

НЕ 1.1. Суть, значення і завдання спортивного туризму.

Зміст і структура курсу. Об’єкт, предмет, мета й завдання курсу. З історії розвитку оздоровчо-спортивного туризму в Україні.

НЕ 1.2. Види спортивного туризму та їх оздоровче значення.

Класифікація спортивного туризму. Оздоровче значення пішохідного та гірського туризму. Оздоровче значення водного туризму. Оздоровчий вплив лижного туризму. Оздоровлюючі чинники походів вихідного дня.

НЕ 1.3. Основи топографічних знань.

Карта і план. Поняття про масштаб. Вимірювання відстаней по карті. Умовні знаки. Вивчення по карті рельєфу місцевості.

НЕ 1.4. Основи орієнтування.

Орієнтування на місцевості. Орієнтування за картою і компасом. Екстремальне орієнтування.

НЕ 1.5. Небезпеки в туризмі. Небезпеки на пішохідних та гірських маршрутах.

Небезпеки лижних маршрутів. Небезпеки на водних маршрутах. Небезпеки на веломаршрутах. Небезпеки у спелеотуризмі.

НЕ 1.6. Медичне забезпечення оздоровчо-спортивного туризму.

Заходи, що здійснюються в період підготовки до походу. Заходи, що здійснюються під час походу. Самоконтроль у туризмі. Заходи, що здійснюються в період підготовки до походу. Заходи, що здійснюються під час походу. Самоконтроль у туризмі.

НЕ 1.7. Організація безпеки руху в туристському поході.

Рух в умовах туристського походу. Порядок та режим руху. Страхування та самострахування під час руху. Рух пішки. Особливості руху по розчленованій місцевості. Рух водою. Долання водних перешкод.

ЗМ 2. Методика організації маршрутів спортивного туризму.

НЕ 2.1. Туристські маршрути.

Класифікація туристських маршрутів. Методичні принципи розробки туристських маршрутів. Маркування туристських маршрутів.

НЕ 2.2. Організація побуту, харчування, постачання на туристському маршруті.

Спорядження. Режим харчування. Режим водоспоживання.

НЕ 2.3. Критичні ситуації в туристському поході та їх подолання.

Правила поведінки в екстремальних ситуаціях. Психологічний аспект екстремальних ситуацій та катастроф. Медичний аспект екстремальних ситуацій.

НЕ 2.4. Організація та здійснення масових туристських заходів.

Класифікація масових туристських заходів. Організація зльотів та змагань. Змагання з окремих видів туризму. Навчально-тренувальні комплекси. Тренінги.

НЕ 2.5. Охорона природи під час туристського походу.

Основи похідної туристської екоетики. Способи мінімізації впливу туристського побуту на довкілля. Правила поведінки на природоохоронних територіях.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Алёшин В.М., Серебреников А.В. Туристская топография. – М., 1985.

  2. Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. – М., 1983.

  3. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. – К., 1975.

  4. Дехтяр В.Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму: навч. посіб. – К.: Наук. світ, 2003. – 203 с.

  5. Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Безпека життєдіяльності географа з основами професійної підготовки. – Київ, 1998. – 126 с.

  6. Душков Б.А. География и психология. Подход к проблеме. – М., 1987.

  7. Коструб А.А. Медицинский справочник туриста. М., 1990.

  8. Котляров Е.А. География отдыха и туризма. – М.:Мысль, 1978. – 238 с.

  9. Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. – К.: Реф., 1998.–264 с.

  10. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм. – К.: Вища шк., 1994. – 191 с.

  11. Крачило М.П. Організація роботи з географічного краєзнавства і туризму. – Київ: УМКВО, 1988. – 200 с.

  12. Крачило Н.П. География туризма. – Киев: Вища школа, 1987. – 208 с.

  13. Методика позакласної роботи з географії. За ред. Откаленка М.П. – Київ: Радянська школа, 1974. – 190 с.

  14. Мэйелл М. Энциклопедия первой помощи. – СПб, 1995.

  15. Никишин Л.Ф., Коструб А.А. Туризм и здоровье. – К: Здоровье, 1991. – 220 с.

  16. Родичкин И.Д. Человек, среда, отдых. – К.:Будівельник, 1977. – 160 с.

  17. Сергеев В.Н. Туризм и здоровье. М., 1987.

  18. Спутник туриста. – К: Здоровье, 1991. – 358 с.

  19. Туристско-краеведческие кружки в школе. Под ред. Титова В.В. – Москва: Просвещение, 1988. – 156 с.

  20. Шимановский В.Ф. Питание в туристском путешествии. – М., 1986.

  21. Штюрмер Ю.А. Опасности в туризме, мнимые и действительные. – М., 1974.

  22. Штюрмер Ю.А. Охрана природы и туризм. – М., 1974.

  23. Щур Ю.В., Дмитрук О.Ю. Спортивно-оздоровчий туризм. – К.: Альтерпрес, 2003.



^ ДИСЦИПЛІНА «ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ»

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)

Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу - ознайомлення майбутніх бакалаврів-туристів з основним теоретичними і практичними положеннями організації транспортних послуг підчас надання транспортних послуг в туристичній діяльності, показати роль транспорту в туризмі, сформувати уявлення про організаційні та технологічні особливості здійснення туристичних подорожей різними видами транспорту.

^ 1.2. Головними завданнями , що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліни є сформувати в студентів знання про роль транспорту в наданні якісних туристичних послуг, ознайомити із особливостями організації туристичних транспортних послуг в різних видах транспорту.

^ 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знати види транспортних послуг;

- вміти складати план заходів по різних видах транспортних подорожей;

- аналізувати структуру та надання послуг різними видами транспорту.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

Змістовний модуль 1. „Транспорт, як чинник розвитку туризму”

НЕ 1.1. Транспортне забезпечення туризму.

Предмет, зав­дання і структура курсу. Види транспортних засобів, транспортне перевезення як складова туристичного продукту. - Види тран-спортних подорожей.

НЕ 1.2. Історія розвитку транспортної системи.

Поняття транспортної системи, особливості структури та формування. Виникнення та особливості розвитку транспортної системи періоду давніх цивілізацій. Транспортні системи періоду Середньовіччя. Особливості розвитку транспортної системи світу в період географічних відкриттів. Розвиток транспортної системи у період промислової революції. Сучасний стан транспортної системи світу.

^ НЕ 1.3. Вплив туризму та транспортних подорожей на довкілля.

Види впливу на довкілля. Види забруднення території під час подорожей. Стратегія ста-лого розвитку туризму як фактор оптимізації взаємодії суспільства і навколишнього середовища.

Змістовний модуль 2. „Особливості надання транспортних послуг в туризмі різними видами транспорту”

НЕ 2.1. Стан розвитку водно-транспортної системи світу.

Соціально-економічна сутність водного транспорту та його структура. Сучасний стан розвитку водного транспорту світу. Особливості сучасного стану ринку круїзів.

^ НЕ 2.2. Стан розвитку залізничної системи світу.

Регіональні особливості розвитку залізничного транспорту. Види поїздів та категорій-ність вагонів Міжнародне співробітництво в сфері залізничного транспорту.

^ НЕ 2.3. Стан розвитку системи перевезень повітряним транспортом.

Сучасний стан світового ринку авіаперевезень. Основні типи літаків та основні авіакомпанії. Найбільші аеропорти світу. Заходи безпеки в авіаційному транспорті.

^ НЕ 2.4. Стан розвитку системи автореревезень.

Виникнення і розвиток автоперевезень в світі. Регіональні відмінності в розвитку автоперевезень світу. Стан розвитку автопарку світу. Формування транспортних коридорів.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Алисов И.В. Хорев Б.С. Економическая и социальная географія мира. –М.: Гардарики, 2000. – 704 с.

  2. Биржаков М.Б. Казаков Н.П. Безопасность в туризме. – СПб.: Герда, 2005. – 208с.

  3. Биржаков М.Б., Никифоров В.И. Индустрия туризма: перевозки. – СПб.: Герда, 2001. – 400 с.

  4. Бутко И.И. Ситников В.А. Транспортное обслуживание туризма: учебное пособие. М.: ИКП «МарТ», Ростов н/Д : Издательский центр «МарТ», 2006. -336 с.

  5. Любіцева О.О. Методика розробки турів. – к.: Альтерпрес, 2003. – 104 с.

  6. Осипова О.Я. Транспортное обслуживание туристов. – М.: Академия, 2004. – 368 с.

  7. Фастовець О. О. Організація транспортних подорожей і перевезень. - К.: Музична Україна, 2003. – 190 с.



^ ДИСЦИПЛІНА СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ

Для напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент організацій”

Кількість годин (кредитів): 108 (3)

Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів із теоретичними напрацюваннями у сфері менеджменту, маркетингу та організації сервісу сільського зеленого туризму, проаналізувати досвід організації такої форми масового дозвілля у країнах Європейського Союзу, окреслити сучасний стан і тенденції становлення сільського туризму в Україні, навчити студентів визначати передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в регіонах України.

^ 1.2. Головні завдання курсу: ознайомитись із поняттєво-термінологічними, концептуально-теоретичними та методологічними аспектами сільського зеленого туризму; проаналізувати європейський досвід організації сільського зеленого туризму; розглянути організацію та планування сільського зеленого туризму в Україні; вивчити особливості менеджменту та маркетингу сільського зеленого туризму; розглянути передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Україні; навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

^ 1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: вивчити основні поняття та концепції сільського зеленого туризму; розглянути форми організації відпочинку в селі і європейський досвід організації сільського зеленого туризму; ознайомитись з організацією та плануванням сільського зеленого туризму в Україні; засвоїти особливості менеджменту та маркетингу сільського зеленого туризму; розглянути перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Сільський зелений туризм як окрема форма рекреаційної діяльності

НЕ 1.1. Теоретичні та методологічні аспекти сільського зеленого туризму

Територіальна організація сільського зеленого туризму. Пропускний потенціал сільського туризму. Типологія сільських поселень України. Анімація зеленого туризму. Відмінності між міським та сільським туризмом [2,3,5].

НЕ 1.2. Організація та планування сільського зеленого туризму

Чинники організації сільського туризму. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Технологічні основи гостинності. Гостьовий цикл зеленого туризму. Особливості планування у сільському туризмі [3,5,8].

НЕ 1.3. Менеджмент сільського зеленого туризму

Особливості менеджменту сільського туризму. Управління іміджем сільської території. Менеджмент людських ресурсів сільського туризму [2,4,8].

НЕ 1.4. Маркетинг сільського зеленого туризму

Сутність маркетингу сільського зеленого туризму. Інформаційні системи маркетингових комунікацій у сільському зеленому туризмі [1,6,7].

ЗМ 2. Сільський зелений туризм у сучасному туристському бізнесі

НЕ 2.1. Права та обов’язки власників агроосель

Права власників агроосель. Обов’язки власників агроосель. Забезпечення умов безпечного відпочинку [3,4,7].

НЕ 2.2. Туристичний продукт агро господарства

Комплекс послуг сільського зеленого туризму. Специфічні риси агротуристичних послуг. Основні та додаткові послуги сільського туризму [1,2,4]

НЕ 2.3. Організація надання послуг тимчасового проживання і харчування у сільському зеленому туризмі

Основні вимоги щодо облаштування агро оселі. Сервісне облаштування номерів садиби. Окремі аспекти організації надання послуг харчування [1,6,7].

НЕ 2.4. Проблеми і перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

Реалії розвитку сільського зеленого туризму в Україні на початку ХХІ ст. Рекомендації щодо розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні [5,6,8].

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Горішевський П., Аронець М. Сільський зелений туризм: посібник для початківця. – Посібник – Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2003. – 148с.

2. Горішевський П.В., Васильєв В., Зінько Ю., Коберніченко Т. Сільський зелений туризм: організація діяльності. – Посібник – Київ: НМЦ «Освіта», 2005. – 128с.

3. Горішевський П.В., Васильєв В.П., Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі: Підручник. – Івано-Франківськ: Місто-Н, 2003. – 158с.

4. Євдокименко В.К., Садова У.Я., Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошук перспектив розвитку. – Чернівці: Прут, 1995. – 80с.

5. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. - Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 312с.

6. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб./ За ред.. Ф.Д. Заставного. – К.: Знання, 2006. – 550с.

7. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006. – 271с.

8. Розробка та реалізація Стратегій розвитку територіальних громад: вітчизняний досвід / За ред. С.Максименка та ін. – К.: Дата Банк Україна, 2003. – 272с.


^ ДИСЦИПЛІНА «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ»

Для спеціальності 6.050201 «Менеджмент організацій»

Кількість годин (кредитів): 135 (3,5)

Форма контролю: іспит

І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів з найважливішими питаннями, пов'язаними із міжнародним туризмом, та особливостями світової туристичної індустрії.

^ 1.2. Головні завдання курсу: розкрити особливості міжнародного туризму як галузі національної економіки, ознайомити із географією туристського попиту, особливостями міжнародного туризму та державного регулюванням туристичної діяльності в світі.

^ 1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: студент повинен мати знання про міжнародний туризм як про суспільне явище і важливу галузь національної економіки; про існуючи туристичні формальності та географію туристичного попиту; вміти аналізувати різні аспекти туризму та професійно оцінювати конкретну ситуацію у межах міжнародного туристичного ринку; здійснювати аналіз та прогноз ситуації щодо розвитку подій у межах світового туристичного ринку тощо.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1.

НЕ 1.1. Вступ. Туризм як форма міжнародних відносин. Поняття міжнародного туризму. Особливості міжнародного туризму. Міжнародний і внутрішній туризм.

НЕ 1.2. Статистика міжнародного туризму. Статистика туристських потоків. Статистика туристських доходів. Статистика туристських витрат.

НЕ 1.3. Міжнародний туризм як соціально-економічне явище. Соціально-економічна роль туризму. Функції міжнародного туризму в економіці країни. Види міжнародного туризму. Фактори розвитку міжнародного туризму. Значення міжнародного туризму. Тенденції розвитку сучасного туризму.

НЕ 1.4. Туристичні формальності. Види формальностей у міжнародному туризмі. Державне регулювання туристичних формальностей. Поліцейські формальності. Паспортні формальності. Візові формальності. Туристична віза. Шенгенська віза. Митні формальності. Валютний контроль. Оформлення закордонного паспорта в Україні. Медико-санітарні формальності. Формальності безпеки. Страхування туристів. Медичне страхування туристів. Майнове страхування туристів. Страхування цивільної відповідальності.

НЕ 1.5. Міжнародна співпраця в галузі туризму. Двостороння співпраця в галузі туризму. Багатостороння співпраця. Головні міжнародні туристичні організації.

0925031983109343.html
0925143581298177.html
0925285875487116.html
0925379139591996.html
0925571990593266.html