Статус: Чинний - страница 3

^ Додаткові інструментальні дослідження
Інші інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторне-курортне лікування*

^ Задачі етапу:

1) запобігання подальшого погіршення бронхолегеневої функції;

2) зниження темпів прогресування дифузного порушення бронхів;

3) підвищення загальної та місцевої реактивності організму,

4) зниження частоти загострень захворювання та подовження ремісії;

5) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого.

Дієта повинна бути збалансованою, достатньо вітамінізована. Доцільне включення сирих овочів та фруктів, соків. При хронічному бронхіті з підвищеним виділенням мокроти показана збагачена білком дієта, 30-40% жиру рослинного походження.


^ Санаторний режим: I-III.

Кліматотерапія: І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання. Аеротерапія при Т° не нижче 10° С. Сонячні ванни за слабким режимом. Морські ванни при Т° води 20-22° С за помірним режимом.

^ Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур або дозована ходьба.

Функціональна терапія: дихальна гімнастика, дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису ( мати-та-мачухи, багульнику, липи, подорожнику) та
1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж).

Масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний). Постуральний масаж протипоказано при виникненні задишки або бронхоспазму. Всі види масажу доцільно проводити після аерозольної терапії.

^ Аерозольна терапія: ультразвукові інгаляції з використанням бронхолітичних, антигістамінних, муколітичних препаратів ( мукосальвон, амброксол тощо).

Переважно антисептичний збір лікарських рослин, що стимулює відхаркування: листя подорожника, корінь солодки, листя шавлії, квіти бузина, бруньки сосни.

Переважно бронходилятуючий збір лікарських рослин: листя мати-та мачухи, трава душиці, корінь солодки, трава багульника.

При наявності бронхоспастичного синдрому необхідно використовувати бронходилятатори, які призначаються із врахуванням добових ритмів бронхіальної прохідності: стимулятори бета-адренорецепторів, метилксантини, холінолітики.

^ Апаратна фізіотерапія:

Індуктотермія грудинної ділянки, слабкотеплова доза, по 10 хвилин, на курс 10 процедур.

Електрофорез лікарських речовин (хлористий кальцій, йодид калію, аскорбінової кислити тощо) на область грудної клітки, сила струму 0,05-0,1 мА/см², тривалість процедури 10-15 хвилин, на курс №8-10 процедур.

Спелеотерапія, штучний „соляний клімат”, концентрація хлориду натрію 12-16 мкг/м ², тривалість процедури 15-30 хвилин, на курс №8-10 процедур, кожен день.

^ Нормобарична гіпокситерапія. Гіпоксична суміш, яка застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та 88-90 % азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші складає 18-23° С, об’ємна швидкість подачі 0,72 м³ · час-¹. Процедури проводять кожен день, або через день, на курс №8-10 процедур.

Додаткові:

Ультразвукова терапія, лазеротерапія, рефлексотерапія, ароматерапія тощо.

Пелоїдотерапія. Аплікації пелоїда при Т 38-40°С, на задньобокову поверхність грудної клітки, тривалістю 15- 20 хвилин, на курс 8-10 процедур, через день, або два дня поспіль з перервою на 3 день.

^ Озокерито-, парафінотерапія. Аплікації на ділянку грудної клітки ззаду, Т – 45-50 °С, тривалість 15-30 хвилин, кожен день, на курс 8-10 процедур.

Бальнеотерапія. Хлоридні натрієві ванни, з концентрацією (20 г/л), при Т36-38 °С, тривалість процедури 10-15 хвилин, на курс 8-10 ванн через день.

Азотні або кисневі ванни, Т35-36°С, концентрація азоту 20-23 мг/л, кисню 30-40 мг/л. Тривалість 10-15 хвилин. Процедури проводять через день, або два дня поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10 ванн

Йодобромні ванни, з вмістом іонів йоду не менше 10 мг/л, а іонів брому 25 мг/л Т 37-38 °С тривалістю 10-12 хв., через день, на курс 8-10 процедур.

Сірководневі ванни здійснюють протизапальну дію. Використовують сірководневу мінеральну воду, яка містить більш ніж 10 мг/л загального сірководню, тривалість процедури 10-12 хвилин, проводяться через день. На курс 8-10 ванн.

^ Термін санаторно – курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення (або зникнення) кашлю, виділення мокротиння та порушень вентиляції легень.

Протипоказання: хронічний обструктивний бронхіт у стані загострення, при наявності легенево-серцевої недостатності нижче II стадії.

^ Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.


Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей після перенесеної пневмонії


^ 1. Шифр по МКХ – 10: J 12 – J 18.

2. Назва захворювання – пневмонія.

  1. Діагностика на санаторно – курортному етапі

Критерії переходу до другого етапу реабілітації хворих на пневмонію: зменшення або зникнення клінічних симптомів захворювання; зникнення дихальної недостатності (або не вище 1 ступеня); нормалізація гемограми; рентгенологічна відсутність інфільтративних змін у легенях.

^ Обов`язкові лабораторні дослідження:

Додатково: імунологічні та біохімічні дослідження крові (функціональні тести печінки, нирок, глікемія та інші, що надають яку-небудь специфічну інформацію).

Обов`язкові інструментальні дослідження:

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

  1. Санаторно – курортне лікування*

^ Задачі етапу: при необхідності продовження протизапальної та муколітичної терапії, поліпшення або відновлення дренажної функції бронхолегеневої системи; зменшення змін, які виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіоз, зниження функціональної активності органів травлення), підвищення загальної та місцевої реактивності організму; нормалізація фізичного та емоційного потенціалу хворого.

Дієта: має бути з підвищеним калоражем їжі, можливо пощадливою, легкою до засвоєння, з доброю кулінарною обробкою, вітамінізована, містити тваринний білок, молочні продукти, 30–40 % жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.

^ Санаторний режим: ІІ-ІІІ.

Кліматотерапія: І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, дозована ходьба та біг, тренування на велоергометрі, прогулянки пішки, теренкур або дозована ходьба.

Масаж класичний та сегментарний, самомасаж , масаж точковий.

Теплолікування:

Пелоїдотерапія аплікаційна: Т 38–40°С торф`яної або 38–40°С мулистої грязі, тривалість процедури 10–15 хвилин, на курс №8-10 процедур, які проводяться через день або два дні поспіль з перервою на третій день..

^ Парафино-озокеритові аплікації на грудну клетину: Т 45–50°С, 15-30 хвилин, кожен день, №8-10.

Галотерапія: I режим, тривалість процедури 30 хвилин кожен день №10-15.

^ Апаратна фізіотерапія.

Позиційна аерозольтерапія (репаративна):

а) екстрактів лікувальних пелоїдів (пелоїдин, гумізоль, сік алоє або сік каланхоє 1,0 мл + 3,0 мл розчину соди; сік подорожника 1 мл + 3 мл 0,5% розчину соди; лізоцим 100 мл у 20 мл фізіологічного розчину; 5% розчин аскорбінової кислоти; вітамінні суміші;

б) бронхолітична: магнія сульфат (1 мл 25 % розчину + 3,0 мл води); можливі інгаляції 0,5-1% розчину еуфіліну (частіше у вигляді йодованої мікстури); холінолітиків (атровент) 2-4 мл на інгаляцію;

в) мембраностабілізуюча: 0,1% розчин ліпіну, по 5 мл на 1 процедуру 1раз на день.

При затяжному перебігу пневмонії, у випадках збереження хрипів, кашлю: ультрафонофорез гідрокортизону на грудну клітину над проекцією вогнища (1 ампулу розчиняють у 0,2% розчині натрію гідрокарбонату), №8–10 процедур на курс.

^ Термін санаторно – курортного лікування: 18 - 24 дні.

Критерії якості лікування: клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, значне зменшення або відсутність виділення мокротиння та порушень вентиляції у легенях, зникнення рентгенологічних ознак запалення у легенях.

Протипоказання: пневмонія у стадії загострення, пневмосклероз та пневмоконіози, які супроводжуються легенево – серцевою недостатністю вище ІІ ступеню.

^ Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.


Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей хворих на бронхіальну астму



J45 Астма.

J45.0 Астма з перевагою алергічного компонента.

J45.1 Неалергічна астма.

J45.8 Змішана астма.

J45.9 Астма неуточнена.

J46 Астматичний стан

Класифікація бронхіальної астми (Наказ МОЗУкраїни від 27.12.2005 № 767)

За формою:

- атопічна (екзогенна, J45.0), яка виникає під впливом неінфекційних інгаляційних алергенів (алергенів тваринного і рослинного походження, а також деяких простих хімічних сполук) у дітей з атопічною конституцією;

- інфекційно-алергійна (ендогенна, J45.1), при якій тригером початку і наступних загострень хвороби виступають антигени збудників гострих, рецидивних і хронічних інфекцій респіраторного тракту;

- змішана (J45.8), при якій розвиток і подальший перебіг захворювання відбувається як під дією інфекційних, так і неінфекційних факторів.

^ За перебігом захворювання:

- інтермітуючий (епізодичний) перебіг;

- персистуючий (постійний) перебіг.

За ступенем важкості перебігу захворювання (оцінюється перед початком лікування):

Ступінь 1 — інтермітуюча бронхіальна астма:

 короткотривалі симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень,

 короткотривалі загострення (від декількох годин до декількох днів),

 нічні симптоми виникають не частіше 2 разів на місяць,

 нормальні значення показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) між загостреннями,

 об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) або пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШВ) ³ 80 % від належної величини,

добові коливання ПОШВ або ОФВ1 < 20 %.

Ступінь 2 — легка персистуюча бронхіальна астма:

симптоми виникають частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на день,

 загострення можуть порушувати активність і сон,

 нічні симптоми виникають частіше 2 разів на місяць,

 ОФВ1 або ПОШВ ³ 80 % від належної величини,

добові коливання ПОШВ або ОФВ1 — 20–30 %.

Ступінь 3 — середньоважка персистуюча бронхіальна астма:

 симптоми виникають щоденно,

 загострення призводять до порушення активності і сну,

 нічні симптоми астми виникають частіше 1 разу на тиждень,

 необхідність у щоденному прийомі b2-агоністів короткої дії,

 ОФВ1 або ПОШВ в межах 60–80 % від належної величини,

добові коливання ПОШВ або ОФВ1 > 30 %.

Ступінь 4 — важка персистуюча бронхіальна астма:

постійна наявність денних симптомів,

часті загострення,

часті нічні симптоми,

обмеження фізичної активності, зумовлене астмою,

ОФВ1 або ПОШВ < 60 % від належної величини,

добові коливання ПОШВ або ОФВ1 > 30 %.

^ За періодом захворювання:

- період загострення;

- період ремісії.

За ускладненнями захворювання:

- легеневе серце (гостре, підгостре, хронічне);

- хронічна емфізема легень;

- пневмосклероз;

- сегментарний або полісегментарний ателектаз легень;

- інтерстиціальна, медіастинальна або підшкірна емфізема;

- спонтанний пневмоторакс;

- астматичний стан (J46) та асфіксичний синдром;

- неврологічні ускладнення (беталепсія – епізоди короткочасної втрати свідомості на висоті кашлю або приступу при важкій астмі; судомний синдром, гіпоксична кома);

- ендокринні розлади (затримка і відставання фізичного і статевого розвитку; при гормонозалежній астмі при тривалій системній терапії ГКС – синдром Іценка-Кушинга, трофічні порушення, міопатичний синдром, остеопороз, осалгії, стероїдний діабет тощо).

^ 3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

Обов`язкові інструментальні дослідження :

Додаткові лабораторні дослідження:

Додаткові інструментальні дослідження:

Пневмотахометрія, реопульмонографія, рентгенологічне дослідження легень та пазух носа тощо. Додаткові інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців: оториноларинголог, інші - за призначенням.

^ 4. Санаторне-курортне лікування*

Задачі етапу: 1) покращення дренажної функції бронхів; 2) корекція дихальної недостатності; 3) десенсибілізація; 4)підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого.

Дієта повинна бути збалансованою, з виключенням алергізуючих продуктів, достатньо вітамінізована. Стол №15 або 5 (при наявності супутніх захворювань).

^ Санаторний режим: I-III.

Кліматотерапія: I-II режим, сухий клімат морських берегів, гір. Аеротерапія при Т° не нижче 10° С. Сонячні ванни за слабким режимом. Морські ванни при Т° води 20-22° С за помірним режимом.

^ Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур або лікувальна ходьба.

Аерофітотерапія. Показано ефірні масла м’яти, лаванди, шавлії, фенхеля, піхти, евкаліпту тощо, тривалість процедури 10-15 хвилин, на курс 8-10 процедур.

^ Аерозольна терапія: з використанням бронхолітичних трав, мінеральних вод, при необхідності муколітичних препаратів, по 7-10 хвилин, температура 33-35 ° С, до 10 процедур на курс.

Спелеотерапія, штучний “соляний клімат”, концентрація хлориду натрію 12-16 мкг/м, тривалість процедури 15-30 хвилин, кожен день, на курс №10-15 процедур.

^ Масаж: класичний , сегментарний, вібраційний масаж.

Апаратна фізіотерапія:

Електрофорез лікарських речовин (5% сульфат магнія, 2% бромід натрію, 5% хлористий кальцій, 2% йодид калію тощо). Електроди розташовують поперечно в області грудної клітки або продольно за методикою Вермеля, тривалість процедури 10-15-20 хвилин, на курс 8-10 процедур.

Ультразвук на рефлексогенні зони, а також грудної клітки на курс 8-10 процедур, через день.

Електросон терапія за очно-потиличною методикою, частотою 10—40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії — 30—40 Гц; при симпатикотонії — 5-10 Гц, тривалістю 20—40 хвилин). На курс 10 процедур.

^ Небулайзерні інгаляції препаратів швидкої допомоги під час загострення (сальбутамол, іпратропіуму бромід, комбіновані препарати), тривалістю 5-10 хвилин.

Пелоїдотерапія. Аплікації грязі паравертебрально, з охопленням шийно-грудного вузла та області наднирків при температурі грязі 38-42 °С, через день, по 10-15 хвилин. На курс 8-10 процедур.

^ Озокерито-, парафінотерапія. Аплікації на ділянку грудної клітки, Т – 45-50 °С, тривалість 8-10 хвилин, кожен день, на курс 8-10 процедур.

Нормобарична гіпокситерапія. Гіпоксична суміш, яка застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та 88-90% азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші складає 18-23°С, об’ємна швидкість подачі 0,72 м³ · час-¹. У сеанс 3-4 гіпоксичних фази, 10-15 хвилин та також перерва, через день, на курс №8-10.

Бальнеотерапія. Вуглекислі ванни покращують бронхіальну прохідність. Концентрація СО2 в штучних ваннах не перевищує 1,2-1,4 г·л-¹. При використанні мінеральної води вміст диоксиду вуглецю повинен бути не менше 0,75 г·л-¹. Температуру поступово знижують у процесі курсу лікування з 32°С до 30 °С.

Йодобромні, штучні кисневі та азотні ванни, температурою води 37-36 °С, тривалістю 10-15 хвилин, через день 8-10 процедур.

Хлоридно-натрієві ванни. Температура води 37-38°С, тривалість 10-15 хвилин, через день №8-10 процедур.

Сульфідні ванни з концентрацією сірководню від 25 до 50 мг/л та температурою 37-36 °С, через день, по 10 хвилин, №8-10 процедур.

Використовують також “сухі” вуглекислі ванни : на тіло хворого впливають насиченою сумішшю атмосферного повітря та диоксиду вуглецю температурою 25-26°С.

Додатково: лазеротерапія, рефлексотерапія тощо, магнитотерапія низькочастотна, ультразвукова терапія, інтерференц-терапія.

^ Термін санаторно – курортного лікування 18 -24 дня.

Критерії якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії, зникнення або зменшення приступів кашлю, ядухи, частоти та дози використання бронхолітиків, покращення або нормалізація функції зовнішнього дихання.

Протипоказання: бронхіальна астма у стані загострення.

^ Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.


Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення Р.О. Моісеєнко

^ КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ САНАТОРНО - КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ


Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування хронічного гастриту із нормальною, підвищеною, зниженою секрецією у стадії стійкої клініко-лабораторної ремісії у дітей


^ 1. Шифр по МКХ – 10: К 29

2. Назва захворювання –Хронічний гастрит.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: тяжкість і дискомфорт у епігастральній ділянці після їжі, печія, відрижки, зригування, нудота, неприємний присмак у роті з ранку, біль в епігастральній ділянці після їжі (особливо після прийому гострої, грубої, смаженої, копченої їжі), закрепи або проноси, метеоризм, бурчання і переливання в животі, астено-невротичні розлади.

^ Обов’язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові,

загальний аналіз сечі,

копрограма.

Додаткові лабораторні дослідження:

печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, АлАТ, АсАТ, ЩФ);

аналіз калу на приховану кров,

аналіз калу на яйця глистів, найпростіші.

^ Обов’язкові інструментальні дослідження:

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові інструментальні дослідження:

інтрагастральна рН-метрія.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.


^ 4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – зменшення диспептичних явищ, поліпшення моторики шлунка, зменшення агресивності шлункового соку, зникнення астено-невротичного синдрому.

^ Дієта: 1, 1б або 5 (раціон №1).

Санаторний режим: II-III.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура, дозована ходьба.

^ Рекомендації щодо зміну стилю життя:

встановити режим харчування,

не вживати гостру, грубу, та жирну їжу,

не їсти на ніч,

уникати великих прийомів їжі,

боротьба з ожирінням,

уникати прийому лікарських засобів, що ушкоджують слизову шлунка (НПЗЗ, кортикостероїди, дігоксин, теофілін, резерпін, препарати заліза, калію).

^ Мінеральні води: при хронічних гастритах з підвищеною або зниженою секреторною функцією шлунку питні мінеральні води є провідним лікувальним чинником у курортній терапії. Вони поліпшують або нормалізують секреторну, моторну та евакуаторну функції шлунка і біліарної системи, стимулюють вихід панкреатичного соку, чинять протизапальну та імунокорегуючу дію на організм. Рекомендуються води середньої мінералізації з переваженням гідро карбонатного, сульфатного та кальцієвого іонів. При підвищеній секреторній функції шлунку мінеральну воду призначають у теплому вигляді (38°С) за 1-1,5 години перед вживанням їжі тричі на день. При зниженій кислотоутворюючій функції мінеральну воду Т 20-300С призначають за 20-30 хв. до їжі, тричі на день. Разова доза 5 мл/кг маси тіла дитини. Воду слід пити повільно, невеликими ковтками. Це питні мінеральні води хлоридно-сульфатні, хлоридно-натрієві, хлоридні магнієво-калієво-натриєві малої та середньої мінералізації (м.Миргород, Моршин, Одеса, Феодосія, Євпаторія та інши).

Хворим з нормальною секреторною функцією шлунка мінеральну воду призначають за 40 хв перед уживанням їжі, температурою 30-38°С. Курс питного бальнеолікування 4 тижня.

Бальнеотерапія: загальні ванни хлоридні натрієві або хвойні, перлинні, Т води 37-380С, 10-15 хвилин, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курс №8-10 процедур.

^ Грязьові аплікації або гальваногрязь та різні види електрофорезу препаратів грязі сприяють зникненню больового синдрому, диспептичних явищ, а також поліпшують функцію біліарної та гастродуоденальної систем, чинять імунокорегуючу дію.

^ Аплікації лікувальної грязі завтовшки 3-4см накладають на під ложкову та пілородуоденальну ділянку і сегментарно ззаду, при супровідній патології печінки і жовчного міхура – на ділянку правого підребер’я, температура грязі 38-40°С, через день, №8-10 процедур.

При гальваногрязелікуванні грязьові коржики розташовують на ділянці епігастрію і сегментарно ззаду на ділянці спини. Поверх коржика накладають електроди (позитивний електрод – на ділянку епігастрію). Температура грязі 38°С, щільність струму у віці дитини – 3-6 років — 0,03-0,05 мА/см²; у віці дитини — 7 – 10 років — 0,05 – 0,07 мА/ см², у віці дитини —11 -14 років — 0,08 – 1,0 мА/ см², тривалість впливу 15-20 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

^ Електрофорез пелоїдіна чи пелоїдодистилята на епігастральну ділянку проводять за попередньою методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/см² щоденно, тривалість впливу 15-20 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

^ Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну ділянку, Т 40-420С, тривалість процедур 15-30 хвилин, щодня або через день, №8-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія: з усіх преформованих фізичних чинників віддається перевага електросну. Процедури проводять за допомогою апарата „Електросон-5”. Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів з симпатикотонією —5 -12 Гц, з ваготонією —30 - 40 Гц, з ейтонією — 10 – 20 Гц, тривалість процедури 10 хв, на далі від 20 до 30 хв, двічі-тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування.

Застосовують синусоїдальні модульовані струми (СМС), що володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Застосовують апарат „Ампліпульс-4”, змінний режим роботи, при цьому один електрод розташовують в епігастральній ділянці, інший – на ділянці спини на рівні D7-D8, глибина модуляцій 25-75%, частота модуляцій 100 Гц, I і IV рід роботи (дві частоти модуляцій від 60–100 і 150 Гц) по 2-3 хв кожен, тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

По мірі стихання патологічного процесу збільшують різницю і беруть 150 та 30 Гц. При випрямленому режимі СМС – щільність струму залежно від віку дитини: 3-7 роки — 0,033–0,077 мА/см², 8–10 років — 0,088–0,1 мА/см², 11-14 років — 0,12–0,15 мА/см². При перемінному режимі СМС – щільність струму залежно від віку дитини: 3–7 років — 0,045–0,12 мА /см², 8–10 років — 0,1–0,15 мА/см², 11–14 років — 0,16–0,2 мА/см².

З методів лікарняного електрофорезу застосовують 2-5% броміду натрію на комірцеву зону, щільність струму в залежності від віку дитини: 3-6 років —0,03–0,05 мА/см², 7–10 років — 0,08–0,1 мА/см², тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

^ Показники якості лікування: зникнення клінічних ознак захворювання, а саме тяжкості і дискомфорту у епігастральній ділянці, відрижки, зригування, нудоти, неприємного присмаку у роті, болю в епігастральній ділянці після їжі, явищ кишкової диспепсії, астено-невротичного синдрому; поліпшення або зникнення лабораторних та інструментальних ознак захворювання.

^ Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показано хворим у фазі загострення хронічного гастриту.

^ Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.


Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з виразковоїю хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії стійкої ремісії в санаторіях гастроентерологічного профілю.


Шифр по МКХ – 10:

К 25 – виразка шлунка

К 26 – виразка дванадцятипалої кишки

^ 2. Назва захворювання – виразкова хвороба (пептична виразка).

Виразкова хвороба (ВХ) – поліетіологічне захворювання, яке характеризується формуванням виразкового дефекту у шлунку та дванадцятипалій кишці (ДПК), схильне до прогресування, із залученням до патологічного процесу інших органів травлення, з можливим розвитком ускладнень. Формування хвороби обумовлено порушенням рівноваги між факторами “агресії” та “захисту” слизової оболонки органів гастродуоденальної зони, завжди з переважанням “агресивних” компонентів (інфекція H.pylori, кислотна агресія).

^ 3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: в періоду ремісії скарги практично відсутні та пальпація пілородуоденальної зони безболісна. В анамнезі - печія, відриг кислим, підвищена стомлюваність, емоційна лабільність, порушення апетиту, зниження ваги тіла, пальпаторна болісність в епігастральній ділянці.

^ Обов’язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові,

загальний аналіз сечі,

Додаткові лабораторні дослідження:

загальний білок та білкові фракції крові,

аналіз калу на приховану кров,

аналіз калу на яйця глистів, найпростіші;

копрограма.

^ Обов’язкові інструментальні дослідження:

УЗД органів черевної порожнини,


Додаткові інструментальні дослідження:

інтрагастральна рН-метрія (при необхідності дворазово),

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

^ 4. Санаторне-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються - зникнення диспепсичних явищ, поліпшення моторики шлунка та дванадцятипалої кишки, поліпшення самопочуття.

Дієта: №1а, 1б, 1в, та 1 послідовно, їжа повинна бути дрібною, механічно та хімічно щадної щодо шлунка та дванадцятипалої кишки з обмеженням вуглеводів та відносним збільшенням білків.

^ Санаторний режим: ІІ – ІІІ.

Кліматотерапія: аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Рекомендації по зміні стилю життя:

встановити режим харчування,

не вживати гостру, грубу та жирну їжу,

не приймати лікарських засобів, що ушкоджують слизову гастродуоденальної зони, а саме:

  1. НПЗЗ (аспірин, індометацин і ін.);

  2. кортикостероїди;

  3. антибактеріальні засоби;

  4. дігоксин;

  5. теофілін;

  6. резерпін;

  7. препарати заліза, калію.

Мінеральні води: питні мінеральні води при виразковій хворобі призначаються з метою зниження та поліпшення моторно-евакуаторної функції шлунка, стимуляції репаративних і трофічних процесів, підвищення імунологічної реактивності організму та нормалізації функціонального стану інших органів травлення, які неминуче залучаються до патологічного процесу при зазначеному захворюванні. Мінеральні води призначають виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка. При підвищеній кислотності застосовують середньо- та високо мінералізовані води хлорідно-гідрокарбонатні-натрієві (Шаянська), хлоридні-гідрокарбонатні, гідрокарбонатні магнієво-кальцієві (Сойми, Рай-Оленівська, Кримська, Березівські мінводи та ін.), гідрокарбонатні натрієві (Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалявська). Воду призначають за 1 годину перед вживанням їжі у теплому вигляді тричі на день. При нормальній кислотності призначають ті ж самі води за 30-40 хв перед вживанням їжі. При знижених кислотоутворюючій і секреторній функціях шлунка показані мало- та середномінералізовані гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, хлоридні натрієві води (Миргородська, Куяльницька, Бердянська, Одеська №2, Бронничанка, Мелітопольська, Планета, Кримська, Новомосковська, Сойми та ін.). Воду призначають за 30 хв. до їжі тричі на день. Разова доза 5мл/кг маси тіла дитини. Курс 4 тижня.

^ Пелоїдотерапія та бальнеолікування: грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії. Грязьові коржики накладаються на епігастральну ділянку і сегментарно ззаду впродовж 10-15 хв при температурі грязі 38-40°С, через день, чергуючи з ваннами (хвойними, морськими, мінеральними). На курс 8-10 грязьових процедур та бальнеопроцедур. Т води у ванні 37-380С . 10-15 хв., через день.

Значно краще переносяться методи мітигованого грязелікування (гальваногрязь, електрофорез препаратів грязі).

Гальваногрязь застосовують температурою 38°С на епігастральну ділянку та сегментарно ззаду, щільність струму 0,03–0,05 мА/см2, впродовж 15-20 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

^ Електрофорез пелоїдіну чи пелоідодистиляту на епігастральну ділянку проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/см2 щоденно, тривалість впливу 10-15 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

^ Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну ділянку, Т 450С, 15-20 хв. щодня, №6-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:

електросон: розташування електродів очно-завушне або завушно-лобне. Частота імпульсів 5-10 або 20–30 Гц, тривалість процедури від 20 до 30 хв, двічі – тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування;

^ Застосовують синусоїдальні модульовані струми (СМС), що володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічними ефектами. Застосовують апарат «Ампліпульс-4», змінний режим роботи, при цьому один електрод розташовують в епігастральній ділянці, інший –на ділянці спини на рівні ThVI-ThVIII, глибина модуляцій 25-75%, частота модуляцій 100 Гц, І і ІV рід роботи по 2-3 хв кожен (дві частоти модуляцій від 60–100 і 150 Гц), тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

З методів лікарняного електрофорезу застосовують 5% бромід натрію на комірцеву зону, щільність струму 0,03–0,05 мА/см², тривалість впливу до 10-15 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Фітотерапія

Психокорекція

^ Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 днів.

Критерії якості лікуванні: відсутність клінічних, лабораторних та інструментальних ознак захворювання.

Протипоказання: санаторно-курортне лікування не показано хворим у фазі загострення виразкової хвороби.

Можливі побічні дії та ускладнення — відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.


^ Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування хронічного гастродуоденіта у дітей


1. Шифр по МКХ-10: К 29.9

2. Назва захворювання – хронічний гастродуоденіт.

Хронічний гастродуоденіт (ХГД) – хронічне рецидивуюче захворювання запального характеру, яке супроводжується неспецифічною структурною перебудовою слизової оболонки та залозового апарату шлунка і дванадцятипалої кишки (дистрофічні, запальні та регенераторні зміни) з різними секреторними і моторними порушеннями.

^ 3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: нудота, відчуття важкості та переповнення у надчеревній ділянці, нестійкий стілець, його послаблення, здуття живота.

0947027964874926.html
0947181603438372.html
0947423490383884.html
0947486787750667.html
0947555477399535.html